Блог заступника директора з виховної роботи Розуван Світлани Петрівни: Опис досвіду

Тема педагогічного досвіду "Розвиток компетентності вміння вчитися молодших школярів"

Вчимося не заради школи, а заради життя.

Сенека

Актуальність проблеми. Визначальною рисою всіх програмних документів нашої держави у галузі освіти є орієнтація школи на особистість учня. Згідно до сучасних вимог відбувається загальне спрямування освіти на переорієнтацію процесу навчання, на розвиток особистості учня, на навчання його самостійно оволодівати знаннями. Необхідність формування школою ключових компетентностей, серед яких і вміння вчитися, відзначена в концептуальній модернізації вітчизняної освіти. Сьогодні суспільству вкрай потрібні творчі люди з розвиненим інтелектом, з високим рівнем культури і духовності, здатні до самореалізації, до перетворення власного життя та життя країни на краще.

Наукові концепції та теорії. Автори бестселера «Революция в обучении. Научить мир учиться по новому» Гордон Драйден і Джанет Вос, аналізуючи шкільну справу з позицій глобалізації, пишуть: «Справжня революція в навчанні полягає в навчанні того, як учитися, як думати? У вивченні нових методів, які ви можете використати для розв`язання будь-якої задачі, що виникає перед вами в будь-якому віці».

Як зазначає академік І. Д. Бех, у молодшому шкільному віці розвивається потреба в пізнанні. Своєчасне її формування значно впливає на подальшу долю дитини. На важливість формування в дітей вмінь самостійно, логічно і образно мислити неодноразово звертали увагу такі українські педагоги як Я.Ф. Чепіга, К.Д. Ушинський, С.Ф. Русова, В.О. Сухомлинський. На початку 80-х рр. ХХ ст. активізували наукові пошуки в цій галузі Ю.К. Бабанський, Н.О. Лошкарьова. У вітчизняній дидактиці проблема «вміння вчитися» тісно пов’язана з іменем О.Я. Савченко.

Основна ідея. В основу ідеї була покладена спадщина В. Сухомлинського, який вважав, що саме уміння вчитися є умовою успішного навчання. У структуру вміння вчитися педагог включав п’ять умінь: спостерігати явища навколишнього світу, читати, писати, думати, висловлювати свою думку про те, що я роблю, бачу, думаю, спостерігаю. «Звичайно, такий поділ умовний»- говорив В.О. Сухомлинський. «Але все-таки це окремі вміння, які відбивають специфічні риси розумової діяльності». Формувати в учнів компетентність вміння вчитися означає - вчити організовувати та контролювати свою навчальну діяльність, виконувати розумові і практичні дії, доводити роботу до логічного завершення, володіти навичками самооцінки.

Інноваційна значущість даного питання полягає у створенні ефективного процесу в школі сьогодення, в ході якого діти молодшого шкільного віку опанують на практиці одну з ключових компетентностей.

Технологія реалізації ідеї. Вважаю, що змістовим та організаційним наповненням систем формування та розвиток компетентностей учнів повинні бути такі методи та технології, які в центр ставлять самостійну діяльність учня, розвивають критичне мислення та творчі здібності. На уроках у початкових класах чимало ситуацій, коли молодші школярі повинні скласти план прочитаного тексту, виконувати творчі роботи з розвитку мовлення, спланувати розв’язування задачі, знайти потрібний матеріал для доповіді, спланувати спостереження за розвитком рослин, змінами в природі. Я, як вчитель, повинна спрямувати діяльність учнів. (Додаток 1)

До поставленої перед собою мети крокую поетапно:

Крок 1. Організовую

Крок 2. Мотивую

Крок 3. Допомагаю

Крок 4. Аналізую

Форми, методи, прийоми, засоби реалізації ідеї

Крок 1. Організовую

- виховую самостійність в організації робочого місця;

- вчу швидко включатись в роботу на уроці;

- вчу визначати тему уроку чи завдання за допомогою умовних позначень;

- формую вміння працювати за зразком та вказівкою вчителя;

- навчаю працювати з коментуванням своїх дій;

- формую пізнавальну самостійність;

- привчаю працювати за встановленим режимом, цінувати свою працю та працю інших людей.

Крок 2. Мотивую (заохочення, похвала, нагороди, повага, переживання ситуації успіху)

На цьому етапі намагаюся відшукати просту, зрозумілу мету відповідно віковим особливостям учнів. Відомо, що на результативність навчання дітей впливає саме внутрішня мотивація, тобто прагнення до пізнання нового, подолання труднощів під час виконаних завдань. Саме внутрішня мотивація робить навчання усвідомленим, чітко орієнтованим на результат. Щоб її підвищити, насамперед об’єктивно оцінюю знання дітей. Там, де можливо, уникаю часових обмежень під час виконання вправ. Поступово підвищую рівень складності навчальних завдань, формуючи тим самим почуття задоволення від процесу подолання труднощів.

Розумію: мотивація - це двигун, який допомагає дитині відшукати відповіді на запитання: чому? навіщо? заради чого?

Крок 3. Допомагаю

Щоб сформувати в учнів навички вміння вчитися використовую такі види діяльності, як написання учнями рефератів, повідомлень, доповідей (природознавство- «Найбільші ріки України», літературне читання- «Тарас Шевченко як художник»); залучаю дітей до творчих виставок (Фотоколаж «Вивчаємо правила дорожнього руху», створення буклетів «Ми за здоровий спосіб життя», створення композицій «Подумай, як зберегти зелену красуню!?»); консультую учнів з питань самоосвіти (допомагаю у формуванні проблеми та завдань, даю підказки з вибором літератури, обговорюю шляхи вирішення проблеми); організовую інтелектуальні конкурси, турніри ( засідання клубу РДК (розумних, допитливих, кмітливих), гра «Що? Де? Коли?», турнір юних математиків); забезпечую високий рівень викладання предмета(удосконалюю навички й уміння, вивчаю досвід інших педагогів, аналізую особистий досвід роботи); створюю проблемні ситуації на основі сучасного життя (ставлю проблемні питання «Хто правий?», «Як би поступив ти ?», «В кого інша думка?», «Чому я помилилася?»); розглядаємо розв’язування задач декількома способами, працюємо творчо; складаємо тести, кросворди (природознавство-тема «Рельєф України», «Природні зони України», українська мова - тема «Речення», літературне читання - «Усна народна творчість»); залучаю дітей до участі у конкурсах «Кенгуру», «Колосок», до участі в предметних олімпіадах.

Пам’ятаю – вчитися легко, коли вчитись цікаво.

- Застосовую мультимедійні технології (використання комп’ютера, мультимедійного проектора, мультимедійних презентацій);

- використовую інтерактивні методи навчання (робота в парах, Мікрофон, мозкова атака, «Навчаючи -учусь»);

- ігрові технології (ігри-подорожі, ігри-змагання);

- застосовую прийоми мнемотехніки (метод аналогій, трансформація, піктограми, робота з мнемоквадратами, мнемодоріжками, мнемотаблицями)

- Добираю дидактичний матеріал з елементами новизни, незвичайності.

Крок 4. Аналізую.

- оцінка;

- самооцінка.

Найкращим заохоченням і найсильнішим покаранням В.О. Сухомлинський називав оцінку. Але користуватися цим інструментом він радив тим учителям, які справді люблять дітей. Лише у старших класах радив користуватися оцінкою, як покаранням. Усвідомлюючи ці слова, взяла собі за правило користуватися оцінкою, як нагородою за працю, а не як покарання за лінощі. Заохочую найменший успіх дитини гарною оцінкою, добрим словом, подякою батькам. Разом з тим сприяю формуванню самоаналізу, самооцінки школярів, які включають в себе виділення людиною власних умінь, вчинків, якостей, мотивів і цілей своєї поведінки, їх усвідомлення та оціночне ставлення до них.

Результативність.

«У навчанні важливіша методика, а не знання» А. Монтагю

«Представьте себе, какая бы была тишина, если бы люди говорили только то, что знают» К. Чапек.

Хочеться сказати, що дедалі більше вчених вказує на тісний зв’язок вміння вчитися з набуттям потреби в учінні.

В процесі роботи школярів з’ясовано, що для молодших учнів характерним є широкий діапазон мотивів навчання (отримати нагороду, гарну оцінку, почути похвалу). Цікаво дізнатися думку дітей щодо навчання в школі. На питання «Чому я ходжу до школи?» учні 3 і 4 класів дали відповіді, які відображені на діаграмі:

За отриманими результатами видно – найбільшу кількість отримали відповіді, які зазначають, що в школі діти цікаво проводять час та кожного дня дізнаються щось нове. Помітним є вибір соціальних мотивів навчання (в майбутньому отримати гарну роботу), посилюється вплив середовища і частина учнів розуміє важливість володіння навичками вміння вчитися. Разом з тим виявлено ознаки нерозвиненої мотивації у частини учнів, слабка усвідомленість учнями своїх пізнавальних потреб.

Проблеми та труднощі. Досліджуючи проблему формування «вміння вчитися» як ключової компетентності, О.Я. Савченко звертає увагу на те, що учнем, який вміє вчитися можна назвати того, хто сам визначає мету діяльності або приймає поставлену вчителем; виявляє зацікавленість у навчанні; докладає вольових зусиль; організовує свою працю для досягнення результатів; знаходить відповідні знання; прагне удосконалювати свою діяльність; має навички самооцінки.

Працюючи над питанням, встановила, що успіх процесу формування компетентності вміння вчитися залежить не тільки від вчителя, а й від самого бажання школяра, прагнення, інтересу до роботи, від наявності позитивних мотивів навчання. Саме ці якості не сформовані у багатьох учнів. Велике значення має психологічна готовність школяра. А також певний рівень знань, на який нашаровуватимуться нові відомості.

Проблемним залишається питання щодо самоорганізації учнів під час самостійного виконання домашніх завдань. У багатьох вона також не сформована, майже 50% учнів 4 класу у разі затруднень звертається до батьків. Але ці недоліки тільки підштовхують мене, як вчителя, ще активніше працювати над пошуком шляхів формування навичок вміння вчитися.

Висновок. На уроці повинно бути якнайбільше завдань, які б спонукали дитину до улюбленої діяльності. І, якщо дитина буде навчатися з бажанням, відчувати себе маленькою частинкою всього процесу навчання, разом з усіма працювати з радістю над новим відкриттям, вміти користуватися довідковою літературою, довідниками, то вона, закінчивши школу не розгубиться у вирі життя…